Final Fantasy 7 Rebirth. Реліз на ПК. Чому вам варто спробувати "Фіналку" ?!
Сьогодні, 23.01.2025, на ПК вийшла FINAL FANTASY 7 REBIRTH — неймовірний проєкт. “Фіналка” — це культова серія, яку можна як обожнювати, так і зневажати, і при цьому для обох позицій є цілком обґрунтовані аргументи.
Проте я пропоную не чіпляти ярликів, а просто в кількох словах поговорити про серію, концепцію та стиль усього всесвіту Final Fantasy — і, можливо, пробудити у вас цікавість до цієї історії!
Серія “Останньої фантазії” не є надто популярною в Україні. Історично так склалося, що в нас не було тих консолей, які були цільовими під час розквіту серії. Крім того, це яскравий приклад японської культури та стилю, які довгий час були частково недоступними та не завжди цікавими для українців — не в останню чергу через різницю менталітетів і культур, що нині, схоже, поступово розмивається.
Якщо коротко, історія появи “Final Fantasy” дещо романтизована. Студія Square створила першу частину як потенційно останній проєкт, оскільки фінансова ситуація була на межі банкрутства. Над грою працювали молоді розробники, графічні й аудіодизайнери — здебільшого на мінімальній оплаті або взагалі безоплатно.
І цей проєкт “злетів”: він неочікувано не став тією самою, останньою фантазією, а захопив не лише японський ринок, а насамперед ринок США.
Успіх вирішили негайно закріпити: фінансова криза відступила, бюджети зросли, тож команда взялася за нові частини. Цей процес тривав на тлі шаленої конкуренції зі студією Enix та їх Dragon Quest, боротьби за аудиторію, відкриття нових ринків та купи інших подій, що відбулися з 1987 року. Наразі серія налічує 16 основних частин, але фактично існує ще безліч ремастерів, ремейків і мобільних ігор — злічити все непросто.
Не лякайтеся такого розмаху — насправді це не має великого значення. Основна концепція Final Fantasy полягає в тому, що кожна нова номерна частина розповідає зовсім іншу історію, має власний унікальний всесвіт і майже не перетинається з попередніми, крім кількох символічних елементів. Для новачків вони будуть просто частиною лору, а для давніх шанувальників — це щось знайоме, ностальгійне й водночас здатне підживити нові теорії про ймовірні зв’язки світів.
Final Fantasy 7, про яку зараз ідеться, — це ремастер. Оригінал вийшов ще 1997 року й став однією з найулюбленіших і найвисокооцінених частин “Фіналки”.
Це емоційна історія, дещо банальна та передбачувана, але вона “зачіпає” всіх, хто відкриває для себе цей світ, і важливо роль в цьому відіграють персонажі, вони живі, зрозумілі, яскраві, вони зустрічаються як з проблемами "галактичного масштабу", так і зі звичайнми буденними перешкодами.
Геймплейно - з одного боку, тут упізнавані специфічні риси jRPG, а з другого — більш звичний для нас action-RPG із ухилом у стратегічні рішення. Усе це доповнюється неймовірною музикою й аудіодизайном та стильною графікою.
І щодо геймплею, тут хочу трохи розкрити тему.
Фактично, це action від третьої особи в реальному часі, з повним контролем над будь-яким персонажем і можливістю вмикати “тактичну” паузу. Під час паузи ви обираєте дії, які має виконати герой вашої групи. Як не дивно, такі паузи навіть пришвидшують темп бою: не доводиться хаотично перемикатися між персонажами й тиснути здібності — усе робиться майже миттєво через меню.
Я не буду детально розбирати всі можливі здібності, командні дії чи унікальні комбінації персонажів. Є більш важлива річ, яку варто мати на увазі з самого початку. Кожен герой у грі унікальний: ближній бій, дальній бій, магія, виклик помічників — усе це нагадує звичні рольові архетипи (воїн, лучник, монах тощо). Тож спробуйте пограти за Клауда, потім переключіться на Ейріт чи приділіть увагу Кейт Сіту — експериментуйте й переконайтеся, що це справді приносить задоволення!
Обираємо рівень складність правильно:
- Низький. Це швидше “прогулянка” по сюжету: геймплей зводиться до натискання кількох кнопок і швидких перемог у боях. Багато хто грає в Final Fantasy лише заради історії, тож їх можна зрозуміти.
- Найпопулярніший рівень складності - звичайний, все досить стандартно, ви однозначно отримуєте челенж, в такому режимі цікаво грати і ви не будете позбавлені задоволення після перемоги над черговим боссом, і при цьому ви можете трохи докачатись якщо відчуваєте що вам все важче даються бої, або ви можете скористатись кмітливістю, перезібрати білд, підібрати команду, комбінувати елементи, що дозволить вам здолати будь-якого суперника, навіть якщо ви нижчі рекомендованого рівня, а іноді навіть значно нижче. Оптимальний рівень складності, що б відчути всі аспекти гри.
- Динамічний рівень - дуже схожий на звичайний, але всі вороги будуть однакового з вами рівню, вже не вдасться "підкачатись", і вам вже не опціональна, а постійно потрібно буде працювати над своєю командою, предметами, розуміння ворогів, тощо. Цікавий рівень складності, але в контексті саме Final Fantasy досить спеціфічний, забігаючи трохи наперед, ви проведете в грі не менше 50 годин, і чим вища складність, тим більше часу вам знадобиться.
Якщо обираємо нормальний або динамічний - експерементуйте, використовуйте різні матерії, пробуйте різну зброю, уважно читайте описи предметів, пробуйте різні комбінації персонажів в группі, у грі реалізовано неймовірне різноманіття.
Ремастер повністю виправдовує своє існування: дбайливо переносить історію оригіналу, доповнює її й розкриває глибше, водночас осучаснює геймплей, але зберігає атмосферу оригіналу. І, звісно, використовує всі сучасні можливості графіки та звуку.
Якщо вас це зацікавило, почніть з Final Fantasy 7 Integrade (доступна на ПК / PS4 / PS5) — саме там починається історія сьомої “Фіналки”. Потім можна продовжити у Rebirth. Я б дуже не радив розривати ці дві гри й тим більше не варто починати історію з середини.
Але майте на увазі: серія Final Fantasy — точно не ігри на кілька вечорів. Навіть просто пройти основний сюжет і виконати базові побічні завдання (а ви 100% хоч трохи на них відволічетеся) — це від 50 годин. Втім, цей час буде наповненим емоціями, подіями й трохи специфічним гумором.
